(без названия) (bigmishich) wrote in peremogi,
(без названия)
bigmishich
peremogi

Колесо генотьбы от Владимира Винниченко

Навеяно вот этим

Владимир Винниченко, председатель Директории Украинской народной республики

Книга "ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЇ (Історія української революції: марець 1917 р. – грудень 1919 р.)"

Не бажаючи ніяким способом брати участь у дальшій акції Центральної Ради, передбачаючи неминучий характер цеї акції (угода з німцями), я навмисне поїхав не в Житомир, а на другий кінець України, на південь. Я їхав вісім день серед салдатів, селян і робітників, зміняючи своїх сусідів на численних пересадках. Отже я мав нагоду бачити на протязі сих днів немов у розрізі народніх шарів їхній настрій.
Я рекомендував би всім правителям і Урядам час від часу проїхатись по своєму краєві в скотячих ваґонах, набитих "їхнім" народом і, змішавшись з ним, послухати його. Це - корисніше, ніж кільки десятків нарад з парламентськими фракціями.
Я під той час уже не вірив у особливу прихильність народу до Центральної Ради. Але я ніколи не думав, що могла бути в йому така ненависть. Особливо серед салдатів. І особливо серед тих, які не могли навіть говорити по руськи, а тільки по українськи, які, значить, були не лотишами й не руськими, а своїми, українцями. З якою зневагою, люттю, з яким мстливим глумом вони говорили про Центральну Раду, про Ґенеральних Секретарів, про їхню політику.
Але що було в цьому дійсно тяжке й страшне, то це те, що вони разом висміювали й усе українське: мову, пісню, школу, ґазету, книжку українську. Вражіння було таке, наче розлючений матіррю син вивів ту матір на площу, здирав з неї одіж, бив її по лиці, кидав у багно й виставляв її, голу, побиту, розтерзану на сміховище, на глум, на прилюдний сором і ганьбу. І робив то з якоюсь такою надзвичайною, дикою, ціничною сласностю й люттю, що мимоволі через те угадувався власний біль сина за сором матері, вчувалася його колишня, велика, гаряча любов, яку було ображено, спровоковано, висміяно.



В этом отрывке прекрасно решительно всё. И самое главное - современная Руина полностью повторяет этот цикл Колеса Генотьбы. Здесь у Директории и у Хунты есть ещё одно общее - они совершенно не хотели проїхатись по своєму краєві в скотячих ваґонах, набитих "їхнім" народом. Поэтому их конец всегда один.
Tags: гопак на граблях, грядущая перемога, зрада, перемога опасносте!, теория перемог, украинство - это
Subscribe

  • Все свалили в Польшу, клубничные плантации важнее

    Во Франковской общине на призыв не явились более 3 тыс. человек Во вторник, 13 апреля, состоялась традиционное еженедельное оперативное совещание в…

  • Да будет битва пекинесов ! ))))

    Президент Молдовы Майя Санду два раза пыталась связаться с президентом Украины Владимиром Зеленским из-за похищения бывшего судьи Николая Чауса.…

  • Утренняя классика

    Когда советские солдаты-"спасатели" в августе 1968 года вошли в социалистическую Чехословакию, они были поражены изобилию в…

promo peremogi march 15, 2018 11:45 46
Buy for 400 tokens
В комментариях к посту " Почему вы не хотите любить украинцев?" проскочила интересная мысль: "Украинофобия" - здоровая реакция на ресентимент. В результате сделан ещё один шаг в теории перемог. В дополнение к темам " Украинство как антисистема" и "…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments