serg_ant_l (serg_ant_l) wrote in peremogi,
serg_ant_l
serg_ant_l
peremogi

5 марта - день ликвидации Шухевича

Сообщники и сообщницы! Как мы упустили такой славный день в нашей истории руины? Сегодня, 5 марта, ровно 67 лет назад, был отправлен к бандере херой укурины Рома Шухевич. Считаю нужным отметить этот день в нашем календаре. Ну, не чокаясь!
[и немедленно выпил]

Помянуя хероя нашел чудесную пьесу про Чекiста и Рому: http://varjag2007su.livejournal.com/723591.html




Пьеса о ликвидации Героя Украины Чупрынки-Шухевича и последующего
опознания евойного трупа. С песнями в исполнении Героя
Картина сьома

1.
3 березня 1950 року, п’ятниця, вечір. Білогорща.
Ч у п р и н к а і А н н а
ЧУПРИНКА (наспівує, а в голосі – неспокій).
Ой, гарна Анно, ти – зв’язковая,
Чому ти ходиш засмученая?..
АННА. Передумала все – і не можу зрозуміти, – чому Нуся не прийшла сьогодні, у п’ятницю, на зв’язок.
ЧУПРИНКА. Її могли зловити. Вона казала, що слідкували…
АННА. Носила при собі ампулу і пістолет…
ЧУПРИНКА. Та чи могла скористатися?
АННА. У тюрмі – її мама. А, може, і вона вже у тюрмі. Там колять наркотики…
ЧУПРИНКА. Якби ж то тільки…
АННА. І людина, як у сні, – говорить…
ЧУПРИНКА. Катують, мучать, б’ють.
АННА. Не кожному – витримати…
ЧУПРИНКА. Будемо вибиратися із Білогорщі.
АННА. Сьогодні? Куди?
ЧУПРИНКА. Треба перевірити надійність запасних криївок. Уночі відправлю Зенка і Левка – хай обдивляться…
АННА. Залишимось без охорони?
ЧУПРИНКА. І якщо криївки надійні, то завтра ж підемо.
АННА. Завтра – в суботу?
ЧУПРИНКА. Побачимо.
АННА. Бо в неділю, 5-го березня, будуть якість пробні вибори …(Виходить)
Затемнення.
2.
4 березня 1950 року, субота – після півночі. Львів.
ЧЕКІСТ (один). Уже два дні не можемо ніяк домогтися конкретної відповіді. І активні допити не дають результатів. Вперлася, мовчить – зараза… Гм, а ти не будеш такою сиромудрою. Ми тебе, дура, швидко об’єгоримо… У нас прийоми філігранні і тонкі…
Входить ж і н к а – загорнена у старий сірий кожух.
Зупинилася – плечима до глядачів.
Слушай, Роза! Тебе как опытному сотруднику – особое задание. У нас в руках оказалась связная центрального провода ОУН. Мы переведем тебя в больничную камеру на две койки. Подсадим эту девку к тебе. Расскажешь ей, что ты сидела в одной камере с Марией Гусяк. Это её мать… Легенда такова. Раньше ты проживала в Берлине и Вене, познакомилась с видными украинскими националистами. Хорошо знаешь Шухевича, его семью. И что ты арестована за причастность к иностранной разведке. Ты держала связь между закордонным центром ОУН в Мюнхене и проводом на Украине. Тебя в тюрьме активно допрашивали. Ты долгое время сидела в карцере и простудилась. Заболела – и помещена в больничную камеру. Для видимости болезненного состояния мы тебе поставим банки, подведем зеленкой глаза и перевяжем голову… А этой связной посоветуй, чтобы не называла место нахождения Шухевича, а попробовала передать сообщение на волю об аресте. Если она согласиться, то скажи, что подумаешь, как лучше сделать…
Затемнення.

НУСЯ (одна – співає). Ой, генерале, Ваша зв’язкова –
Про таємницю – ані півслова.
Я у неволі, наш генерале, –
Мене чекісти в тюрму забрали…
(Говорить). Чи вони у Білогорщі здогадуються, що мене заарештували?.. Хай би скоріше вибиралися звідти!.. Якби ж то була змога дати хоч найменшу вістку… (Співає на мелодію пісні «Заграй ми, цигане…»).
В тюремній камері тісній.
На Лонцького, у Львові
Сидіти випало одній
Дівчині чорнобровій…
Затемнення.

ЧЕКІСТ (продовжує – до Рози). Мы её вызовем на допрос – и хорошенько обработаем. И когда она возвратится, то есть, её принесут, – скажешь, мол, у тебя возникла идея, – мол, напишешь начальнику тюрьмы заявление, чтобы разрешил передать твоей сестре старую шубу взамен на демисезонное пальто. Пускай напишет записку Шухевичу, укажет – куда и кому передать, и зашьет записку в шубу… Поняла? Вот и всё. Спеши, но медленно. И деликатно. Не спугни птичку… (Ехидно). Болей и выздоравливай…
Жінка виходить.
Затемнення.

3.
4 березня 1950 року, субота. Перед світанком.
Білогорща. Ч у п р и н к а – у вишиванці.
ЧУПРИНКА (один – ходить). Тривога на душі. Не дає мені спокою думка – де Нуся, що з нею?.. Сексотів тьма. Львів аж кишить від сексотів… (Цитує Т. Шевченка). О, роде суєтний, проклятий! Коли ти видохнеш?! (Зупинився). Треба негайно вибиратися звідси, з Білогорщі. Але в цю ніч – і запізно, і нема куди. Четвертого березня. Скоро засвітає. Субота… А в наступну ніч – також ні. Бо завтра – п’ятого березня, в неділю – вибори. Перед виборами емгебисти будуть усюди нишпорити, пильнувати, щоби не було якихось провокацій. Найкраще покинути Білогорщу – після виборів. Прийдуть Зенко і Левко… Так, відразу після виборів. Повинно бути спокійніше. Тобто, через ніч… А де тепер моя мама?!
(Наспівує). Нічко смуглявая, нічко лукавая,
Чому повільно пливеш?
Миттю ранковою, ниттю шовковою
Сонце до себе не звеш…
Затемнення.

4.
4 березня 1950 року, субота, вечір. Львів.
Ч е к і с т стоїть, курить. Входить д р у г и й,
Подає чекісту записку і виходить.
ЧЕКІСТ (один – розгорнув записку, читає). «Мої дорогі! Я на Лонцького. Пройшла першу стадію. Тримаюся. Як буде далі, не знаю. Нуся»… (згорнув записку). І адрес єсть… (Читає). Білогорща. Село за Левандівкою. Хробак Наталії, перша хата… (сховав записку в нагрудну кишеню). Фамілія Хробак. Што такоє Хробак? А, да, єто чєрв’як… Наживілі чєрв’ячка на крючок. І зацепім Тура за жабри. За остриє рога. Подвєсім за шевелюру-чупрінку… Не вискользнєт!.. Тут єму будєт хана… Кришка!.. (Подивився на годинник). Так, двадцять одін, ноль-ноль… В тєчєнії єтой ночі, 4 марта, фундаментально разработан план чекістко-войскогой операциі – с прівлєчєнієм руководящєво опєратівново состава опєргрупи МГБ УССР, УМГБ Львовской області і старших офіцеров 62-ой спєцдівізії войск МГБ. На рассвєтє 5 марта сєло і бліжайшую мєстность плотно блокіровать вооружоннимі войскамі… (Виходить).
Музика тривожно-моторошна.
Затемнення.

5.
5 березня 1950 року, неділя, ранок. Білогорща.
Три е м г е б и с т и – з автоматами біля дверей дому учительки Хробак. Гримання у двері.
ПЕРШИЙ. Откоройте!
ГОЛОС АННИ. Хто там?
ДРУГИЙ. Откривай, а то взломаєм дверь!..
ГОЛОС АННИ. Назвіться – хто ви…
Тріск дощок… Емгебисти виломали двері…
ПЕРШИЙ. Докумєнти! Фамілія!
АННА. Кулик Стєфанія. (Подає документи).
ПЕРШИЙ (прочитав). Кулік… Єто ваш дом?
АННА. Я тут є хатньою робітницею.
ДРУГИЙ (вихопив з кишені Анни пістолет). А єто што – домработніца?!
ЧЕКІСТ. Єто Анна. Галіна Дідик. Вот родинка на щєкє…
АННА (голосно). Моя фамілія Кулик. Я переселенка.
ЧЕКІСТ. Шухєвіча знаєш? Кдє он?
АННА. Шухевича не знаю! Взагалі!.. І взагалі…
ЧЕКІСТ. Предлагаєм видать нам живого Шухєвіча. Взамєн обещаєм харошую жизнь.
АННА. Тут нікого крім мене нема. Вдома…
Двоє схопили Анну попід руки.
ЧЕКІСТ. Он гдє-то сдєсь… Пайдьом на верх. По лестніце…
АННА (дуже голосно). Чого ви тут шукаєте?! Я нікого не знаю!..
На поверсі – пістолетний постріл.
Лягайте! Зараз будуть стріляти!..
Всі падають…
На поверсі – біля сходів з’явився Ч у п р и н к а…
Майже темрява.
Постріл другий, третій. Ще два…
Коротка автоматна черга…
ГОЛОС ПЕРШОГО. Єсть!.. Он убіт!..
ГОЛОС ЧЕКІСТА. Із наших всє живи?
ГОЛОС. Убіт товаріщ майор. Із Кієва… І солдат тоже…
Сніп світла… Двоє емгебистів (їхні обличчя обернені до задників сцени) тягнуть попід руки Анну – назад ногами. Зупинилися…
АННА (обличчям до глядачів. Тихо). Я нікого в житті не вдарила. Ні на кого не піднесла зброї…
Потягнули Анну далі.

Затемнення…
І – глибока тиша… Цокає годинник…
ЧЕКІСТ (один). В квартире и в тайнике, где проживал и скрывался ШУХЕВИЧ, изъяты шифры и коды для связи с БАНДЕРОЙ и главарями ОУН в Западных областях Украины; оуновская литература; записная книжка ШУХЕВИЧА с личными записями; большое количество фиктивных печатей и штампов советских учреждений и организаций, в том числе печати органов МВД и милиции; инструменты для изготовления печатей и штампов; химикаты для тайнописи и инструкция о способах их применения; пишущая машинка, а также личные документы – паспорт, военный и профсоюзный билеты на имя Полевого Вячеслава – учителя села Лещина Дрогобычской области… (Виходить).
Затемнення.

Картина восьма

7 березня 1950 року. Львів. Подвір’я тюрми. Ч е к і с т вводить Ю р і я зі скованими спереду руками.
ЧЕКІСТ (повільно). Сейчас, Юра, ти увідіш одного человека и скажеш кто он… (В бік – голосно) Давайтє, вносите!

Двоє на брезенті вносять мертвого Шухевича . Кладуть на дощаний схил. Шухевич лежить без чобіт – ноги босі. У білій вишиваній сорочці. Сорочка рощіпнена. На грудя- - ланцюжок з медальйончиком Божої Матері. Ліва рука витягнена вздовж тіла, права лежить на грудях. На правій скроні запікся струмок крові.
- Узнайош, кто єто?
Коротка пауза.
Не молчи, парень…
Пауза.
Ну, отвечай же! Відіш – доходился, догулялся…
Юрій схиляється, щоб поцілувати батькову правицю.
Перший військовий хапає Юрія рукою за плече. Юрій скидає
чекістську руку і цілує правицю батька.
ЮРІЙ (шепче). Тат-ку… (сльози стискають горло, стримується, щоб не заплакати). Татусю (тихо) Не дався живим … (утер сльозу).
ЧЕКІСТ (до себе – задоволено). Узнал. Єщьо би, не узнать! (По хвилині – до Юрія) Ну, ладно… ти же мужчина… (До військових) Унісіте…
Двоє військових піднімають за краї брезент – виходять.
ЮРІЙ. Куди вони – понесли?...
ЧЕКІСТ. Ти – взрослиій. Тєбє 17 лєт. Ти должєн понімать – твой отєц – враг социалистичєской Родіни, нашого общєства…
ЮРІЙ. Коли похорон?
ЧЕКІСТ. Гм, ево похоронят… Но тєбя уже сдесь нє будєт… Ми ево сфотогрфируем в єтой вишиванке – и дадім тєбє на пам’ять… Січас тебя накормят. Супчіку хлєбньош. А вєчєром – на вокзал, на поезд. Утрічком ви с нашім сотрудніком будєтє в Кієвє. Оттуда – прямо в Чернобиль. В дєтдом. Завтра – восьмоє марта – мєждународний жєнскій дєнь…
ЮРІЙ. Післязавтра – роковини Тараса Шеченка…
ЧЕКІСТ. В Чернобиле – увідіш там в дєтдомє, сестрьонку. Позравіш ейо с празднічком. Ми купім канфєт. Расскажешь єй всьо, что відєл сдесь, во Львовє.
ЮРІЙ. Вона ще мала, їй тільки дев’ять років.
ЧЕКІСТ. Про отца она должна знать правду…
ЮРІЙ. Де наша мама?
ЧЕКІСТ. Нє беспокойся, она жива. С ней всьо в порядкє…Она в Росії, скоро приєдєт…
ЮРІЙ. Я не зможу побачити маму…
ЧЕКІСТ. А сестрьонкє скажи – пусть харашо учітса. Она ведь пионєрка, носит красний галстук… І, может, тєбя примем в комсомол… Єслі будєш прілічно вєсти сєбя…

Tags: ЗАЛ УПА, вечера на хуторе, древняя перемога, литературный франкенштейн, писанковый лев, символ перемог, страна 404, хероям саван!
Subscribe
promo peremogi декабрь 24, 13:07 102
Buy for 400 tokens
Ответы сообщников Юрию Ткачеву на его удивление « Украина России не нужна». == ranefer 23 декабря 2018, 21:56:25 Хорошо (но недостаточно) исполняемый тренд российского истеблишмента "кастового", скажем ВПКГБ, российского бизнеса и национально ориентированного политикума…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments